Influence of simultaneous laparoscopic cholecystectomy and Toupet fundoplication on physical status of patient

Gallstone disease is one of the most common surgical pathology. Hiatal hernia is widespread easer. This fact forms basis of combination of gallstone disease and hiatal hernia, which is often to occur. Aim of our work was to assess the impact of simultaneous operations for patients with gallstone disease in combination with a hiatal hernia, to evaluate the safety of simultaneous laparoscopic operations performed using developed technique. Compare the impact of simultaneous technique with such using classic technique. Choose the optimal treatment strategy. To form the sample, we used the data accumulated involynian regional clinical hospital (Lutsk.Ukraine) in the minimal invasive surgery unit. The sample consisted of two groups: group 1 - 126 patients who underwent simultaneous laparoscopic treatment of cholelithiasis and hiatal hernia using our own developed technique, group 2 - 206 patients who underwent only cruroraphy and Toupet fundoplication. It was shown that the method of simultaneous laparoscopic treatment in the first group made it possible to prevent re-hospitalization, second operation, and all associated with hospital stay and surgery risks at the cost of a slight increasing the average duration of the operation (51 ± 9 versus 42 ± 6 minutes in the second group). No negative affect on RCRI, ARISCAT, P-POSSUM scales detected. At the same time, there was no statistically significant increase in complications (5.5% versus 6.3% for the first and second groups, respectively, p=0.832), mortality remained zero, which indicates safety. The method promises an increase of efficiency of surgical treatment

ТЕХНІКА ВСТАНОВЛЕННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ПОРТІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СИМУЛЬТАННИХ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

Summary. According to official WHO statistics, currently in the Western world up to 30 % of all patients who seek medical care for surgical pathology of the abdominal cavity have concomitant surgical pathology. Also, due to the course of medicine aimed at maximum efficiency, it is re­commended to perform early surgical treatment of such pathologies as gallstones, hiatal hernia, hernia of the anterior abdominal wall. The aim of the study – to evaluate the ergonomic component when performing conventional laparoscopic surgeries and simultaneous laparoscopic surgeries for the treatment of gallstone disease and combined surgical pathologies, such as hiatal hernia, inguinal hernias, peritoneal adhesions, pancreatic and liver tumors (benign); assess the impact of ergonomics on key performance and safety indicators; identify the advantages and disadvantages of methods; assess whether the developed method affects ergonomics during the surgery. Materials and Methods. 175 patients underwent surgery for the simultaneous treatment of concomitant and major surgical diseases in Volynian Regional Clinical Hospital. Indicators of operations were analyzed and compared, such as duration of preoperative examination, duration of surgery, number of intraoperative complications, time of hospital stay after surgery, intensity of pain syndrome, frequency of early postoperative complications. The method with the null hypothesis, Pearson's analysis and Mann-Whitney method was used. Results and Discussion. Performing simultaneous laparoscopic interventions using the developed technique has a positive effect on the time of surgery and the number of intraoperative complications. There is also a noticeable effect on comfort of surgeons during the surgery, which is expressed in the reduction of psycho-emotional and physical fatigue in surgeons after surgeries using the developed technique in comparison with conventional technique. The technique allows performing one-time treatment of cholecystolithiasis and concomitant surgical pathology without deterioration of ergonomic conditions. Developed methodic is effective and safe. Conclusions. The level of physical and emotional fatigue directly affects the quality of the surgery, as well as the subsequent surgical interventions, which is reflected in the statistics of complications and time of operations, which are significantly reduced after we have introduced the technique of simultaneous surgeries.Резюме. За даними офіційної статистики ВООЗ на даний момент у країнах західного світу до 30 % усіх пацієнтів, які звертаються за медичною допомогою з приводу хірургічної патології органів черевної порожнини, мають супутню хірургічну патологію [1–3]. Також з огляду на курс медицини, скерований на максимальну ефективність, рекомендують виконувати раннє хірургічне лікування таких патологій, як жовчнокам’яна хвороба, грижі стравохідного отвору діафрагми, грижі передньої черевної стінки. Мета дослідження – оцінити ергономічну складову при виконанні звичайних лапароскопічних операцій та симультанних лапароскопічних операцій при лікуванні жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ) та поєднаних хірургічних патологій, таких, як спайкова хвороба органів черевної порожнини (ОЧП), пахові грижі, грижі стравохідного отвору діафрагми (СОД), новоутворення підшлункової залози та печінки (доброякісні). Оцінити вплив ергономіки на основні показники ефективності й безпеки операцій. Визначити переваги і недоліки методик. Оцінити чи впливає розроблений метод на ергономіку під час операції. Матеріали і методи. Остежено 175 пацієнтів, які перенесли операції для симультанного лікування супутнього й основного хірургічного захворювань на базі ВОКЛ ВІМДЛ. Аналізували та порівнювали показники операцій, такі, як тривалість доопераційного обстеження, тривалість операції, кількість інтраопераційних ускладнень, кількість ліжко-днів після операції, інтенсивність больового синдрому, частота ранніх післяопераційних ускладнень. Використано методику з нульовою гіпотезою, аналіз за Пірсоном, метод Манна – Уїтні. Результати. Виконання симультанного лапароскопічного втручання з використанням розробленої техніки позитивно впливає на час операції та кількість інтраопераційних ускладнень. Також помітний вплив на комфорт під час операції, що виражається через зменшення психоемоційної та фізичної втоми у хірургів після операцій із використанням розробленої техніки, порівняно зі звичайною технікою, що дозволяє виконувати одномоментне лікування холецистолітіазу та супутньої хірургічної патології без погіршення ергономічних умов. Методика, розроблена на базі ВІМДЛ ВОКЛ, є ефективною та безпечною. Висновки. Рівень фізичної та емоційної втоми прямо впливає на якість виконання операції, а також на проведення наступних операційних втручань, що відображається у статистичних даних рівня ускладнень та часу операцій, які суттєво знижуються після того, як ми впровадили техніку виконання симультанних операцій

Analysis of visualization index using technique of simultaneous laparoscopic operations

Fatigue is a temporary decrease in the efficiency of an organism or organ due to intensive or long-term work, which is manifested in a decrease in quantitative and qualitative indicators of work and deterioration of coordination of work functions. Groups of simultaneous operations (411 patients) and group of single operations (746 patients) were formed. In both groups these changes were insignificant in most cases (except for marginal values in obese patients III, there were 6 such cases in the first group and8 inthe second), corrections of the port administration scheme were performed when performing vertical gastrectomy in both groups. After the calculation, the average deviations were1.2 cmin the first group and1.4 cmin the second. When using a laparoscope with a viewing angle of 0 o, the approach distance of the laparoscope with its own method of access on average during normal surgery is (6.92 ± 0.306) cm and is slightly smaller than standard methods, the average value of the studied parameter in the control group is - (6.98 ± 0.258) cm (p <0.001). Visualisation during simultaneous laparoscopic operations using our developed technique was on the level with single laparoscopic operation, performed classically

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ СТАФІЛОКОКОВОГО ЕКЗОГЕННОГО ЕНДОФТАЛЬМІТУ

Exogenous endophthalmitis develops due to the penetration of the pathogen into the eye. Postoperative endophthalmitis dominates and makes up about 70–80 %, most often the cause of that is aerobic gram-positive bacteria (90 %). Whereas, post-traumatic endophthalmitis makes up about 25 %, in which in 26.9–37.1% of cases etiological factor is Staphylococcus aureus. The aim of the study – creation of an effective model of exogenous staphylococcus aureus endophthalmitis in experimental animals. Materials and Methods. The experiment was conducted in 120 chinchilla rabbits, which were divided into 2 groups (60 rabbits or 120 eyes each): the control and the main. In the control group, intravitreal injection of 10.000 microbial bodies of the strain Staphylococcus aureus 3a from the patient's conjunctiva was performed on two eyes. In the main – 150.000 microbial bodies of the daily culture of the museum strain of microorganisms Staphylococcus aureus ATCC 25923F - 49. The clinical picture of the experimental endophthalmitis was evaluated by point system. The degree of inflammatory changes in the eye in each group of the study was determined by the sum of the scores of the averages. Results and Discussion. In the control group of rabbits, only on the 4th day after infection, mild endophthalmitis was obtained in 104 eyes (86.6 %). The average total number of points of severity of inflammation was (4.3±0.6). In the main group of rabbits, on the 2nd day after the inoculation of the pathogen, endophthalmitis developed in all eyes (100 %), where in 28 eyes (23.3 %) inflammation corresponded to mild severity, in 92 eyes (76.7 %) – severe. In two eyes (1.7 %) an eyeball perforation occurred. The average total number of points of the severity of inflammation was (9.8±1.0). Conclusions. Obtaining an effective model of exogenous staphylococcal endophthalmitis makes it possible to re-create it for the study of various aspects of the development and treatment of this pathology.Экзогенный эндофтальмит развивается вследствие проникновения возбудителя через внешние барьеры в полость глаза. Послеоперационные эндофтальмиты в структуре этого заболевания доминируют и составляют около 70–80 %, причиной которого чаще всего есть аэробные грамположительные бактерии (90 %). Тогда как посттравматический эндофтальмит составляет около 25 %, при котором в 26,9–37,1 % случаев этиологическим фактором выступает Staphylococcus aureus. Это самый агрессивный представитель стафилококков. Цель исследования – создать эффективную модель экзогенного стафилококкового эндофтальмита у экспериментальных животных. Материалы и методы. В эксперименте использовали 120 кроликов породы шиншилла, которых разделили на 2 группы (по 60 кроликов или 120 глаз в каждой): контрольную и основную. В контрольной группе на двух глазах проводили интравитреальное введения 10 000 микробных тел штамма Staphylococcus aureus 3а, который выделили из конъюнктивы больного. В основной – 150 000 микробных тел суточной культуры музейного штамма микроорганизмов Staphylococcus aureus АТСС 25923F – 49 (1,5х105 КОЕ/см3). Клиническую картину экспериментального эндофтальмита оценивали по бальной системе. Степень воспалительных изменений органа зрения в каждой отдельной группе исследования определяли суммой баллов средних показателей. Результаты исследований и их обсуждение. В контрольной группе кроликов только на 4 сутки после инфицирования получено эндофтальмит легкой степени тяжести на 104 глазах (86,6 %). Среднее суммарное количество баллов выраженности клинических проявлений воспаления составляло (4,3±0,6) бала. В основной группе кроликов уже на 2 сутки после иннокуляции возбудителя на всех глазах (100 %) развился эндофтальмит, где на 28 глазах (23,3 %) воспаление соответствовало легкой степени тяжести, на 92 глазах (76,7 %) – тяжелой степени тяжести. На двух глазах (1,7 %) произошла перфорация глазного яблока. Среднее суммарное количество баллов выраженности клинических проявлений воспаления – (9,8±1,0) бала. Выводы. Получение эффективной модели экзогенного стафилококкового эндофтальмита дает возможность повторного ее создания для исследования различных аспектов развития и лечения данного заболевания.Екзогенний ендофтальміт розвивається унаслідок проникнення збудника через зовнішні бар’єри в порожнину ока. Післяопераційні ендофтальміти у структурі цього захворювання домінують і складають близько 70–80 %, причиною якого стають найчастіше аеробні грампозитивні бактерії (90 %). Тоді як посттравматичний ендофтальміт складає близько 25 %, при якому в 26,9–37,1 % випадках етіологічним чинником виступає Staphylococcus aureus. Це найагресивніший представник стафілококів для людини. Мета дослідження – створити ефективну модель екзогенного стафілококового ендофтальміту в експериментальних тварин. Матеріали і методи. В експерименті використали 120 кроликів породи шиншила, яких поділили на 2 групи (по 60 кроликів або 120 очей у кожній): контрольну та основну. В контрольній групі на обох очах проводили інтравітреальне введення 10 000 мікробних тіл штаму Staphylococcus aureus 3а, який виділили з кон’юнктиви хворого. В основній – 150 000 мікробних тіл добової культури музейного штаму мікроорганізмів Staphylococcus aureus АТСС 25923F – 49 (1,5х105 КОЕ/см3). Клінічну картину експериментального ендофтальміту оцінювали за бальною системою. Ступінь запальних змін в органі зору в кожній окремій групі дослідження визначали сумою балів середніх показників. Результати досліджень та їх обговорення. В контрольній групі кроликів тільки на 4 добу після інфікування отримано ендофтальміт легкого ступеня тяжкості на 104 очах (86,6 %). Середня сумарна кількість балів вираження клінічних проявів запалення становила (4,3±0,6) бала. В основній групі кроликів вже на 2 добу після інокуляції збудника на усіх очах (100 %) розвинувся ендофтальміт, де на 28 очах (23,3 %) запалення відповідало легкому ступеню тяжкості, на 92 очах (76,7 %) запалення характеризувало тяжкий ступінь. На двох очах (1,7 %) сталась перфорація очного яблука з витіканням внутрішньоочного вмісту. Середня сумарна кількість балів вираження клінічних проявів запалення – (9,8±1,0) бала. Висновки. Отримання ефективної моделі екзогенного стафілококового ендофтальміту дає можливість повторного її створення для дослідження різних аспектів розвитку та лікування даного захворювання

ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ СИМУЛЬТАННИХ ОПЕРАЦІЙ ПРИ ПОЄДНАНІЙ ГІНЕКОЛОГІЧНІЙ ПАТОЛОГІЇ ІЗ ЖОВЧНОКАМ’ЯНОЮ ХВОРОБОЮ

The aim of the study – to compare the developed technique of simultaneous surgical interventions with the usual technique of laparoscopic cholecystectomy on such indicators as safety, time of operation, hospital stay time, frequency of complications, fatigue of surgeons after operations. Materials and Methods. In the period from 2015 to 2019, 284 patients underwent surgery. Patients were divided into two groups: group 1 – 72 patients with combined gynecological pathology and gallstone disease and 212 patients with gallstone disease only. Statistics were processed in the program “Statistica v12.6”. Shapiro-Wilk test analysis, and statistical methods of Mann-Whitney comparison, or U-test and ANOVA were used. The critical significance level in all calculations is defined as p 0.05. Results and Discussion. The operation time was (53±4.18) minutes (31–66 min) for the group 1, and (41±3.77) min (27–60 min) for the group 2. Growth of 12 minutes, or 23.6 %. The hospital stay time was 3.29 (2–8) days in the group 1 against 3.32 (2–8) days in the group 2 (p=0.941). The frequency of complications in both groups was comparable and did not differ significantly (p=0.966). The change in CFFF in the group 1 was 2.25 Hz, and in the group 2 2.18 Hz (p=0.928). The relative strength decreased in the study group by 5.96 % and in the control group by 5.73 % (p=0.970). The difference between the groups was insignificant except for the time of the operation. The growth was insignificant, which could not compete with the performance of a single operation. Conclusions. 1. Performing simultaneous laparoscopic interventions developed by the technique for the treatment of gallstones and combined surgical gynecological pathology does not increase the duration of treatment in the hospital, increase the number of complications, physical or psychological fatigue of surgeons. 2. The increase in the duration of the operation was not critical and could not compete in time with a single operation for this pathology. 3. Simultaneous laparoscopic operations are optimal for patients with combined housing and communal services and GP, and the technique developed on the basis of Volyn Regional Clinical Hospital is the optimal choice for such operations.Цель работы – сравнить разработанную технику симультанных оперативных вмешательств с обычной техникой лапароскопической холецистэктомии по таким показателям, как безопасность, время операции, время стационарного лечения, уровень осложнений, усталость хирургов после операций. Материалы и методы. В период с 2015 по 2019 г. в ОИМДЛ ВОКБ 284 пациенткам были выполнены операции. Больные были поделены на две группы: первая – 72 пациентки с сочетанной гинекологической патологией (ГП) и желчнокаменной болезнью (ЖКБ) и вторая – 212 пациенток только с желчнокаменной болезнью. Статистика проработана в программе «Statistica v12.6». Использованы анализ критерия Шапиро–Уилка и статистические методы сравнения Манна–Уитни, или U-критерий и ANOVA. Критический уровень значимости р во всех расчетах определен как 0,05. Результаты исследования и их обсуждение. Время операции составило (53±4,18) мин (31–66 мин) для первой группы и (41±3,77) мин (27–60 мин) – для второй. Рост на 12 мин, или 23,6 %. Срок стационарного лечения составил 3,29  (2–8) дня в первой группе против 3,32 (2–8) дня во второй (p=0,941). Уровень осложнений в обеих группах был сопоставим и не отличался значимо (p=0,966). Изменение критической частоты слияния мельканий (КЧСМ) в первой группе составило 2,25 Гц, а во второй – 2,18 Гц (p=0,928). Относительная сила снизилась в исследуемой группе на 5,96 %, а в контрольной – на 5,73 % (p=0,970). Разница в показателях между группами была незначимой, кроме времени операции. Рост был незначительным, что не может конкурировать с показателями отдельной операции. Выводы. 1. Выполнение симультанных лапароскопических вмешательств разработанной техникой для лечения желчнокаменной болезни и сочетанной хирургической гинекологической патологии не приводит к увеличению продолжительности лечения в стационаре, увеличению количества осложнений, физической или психологической усталости хирургов. 2. Увеличение продолжительности операции не было критическим и не может конкурировать по времени с одной отдельной операцией для этой патологии. 3. Симультанные лапароскопические операции являются оптимальными для больных с сочетанной ЖКХ и ГП, а техника, разработанная на базе ОИМДЛ ВОКБ, является оптимальным выбором для выполнения таких операций.Мета дослідження – порівняти розроблену техніку симультанних операційних втручань із звичайною технікою лапароскопічної холецистектомії за такими показниками, як безпека, час операції, час стаціонарного лікування, рівень ускладнень, втома хірургів після операцій. Матеріали та методи. У період із 2015 до 2019 р. у ВІМДЛ ВОКЛ 284 пацієнтам були виконані операції. Хворих було поділено на дві групи: перша – 72 пацієнтки із поєднаною гінекологічною патологією (ГП) та жовчнокам’яною хворобою (ЖКХ) та друга – 212 пацієнток лише із жовчнокам’яною хворобою. Статистику опрацьовано у програмі «Statistica v12.6». Використано аналіз критерію Шапіро–Уїлка, статистичні методи порівняння Манна–Уїтні, або U-критерій та ANOVA. Критичний рівень значущості р у всіх розрахунках визначено як 0,05. Результати дослідження та їх обговорення. Час операції склав (53±4,18) хв (31–66 хв) для першої групи і (41±3,77) хв (27–60 хв) – для другої. Зростання на 12 хв, або 23,6 %. Термін стаціонарного лікування склав 3,29 (2–8) дня у першій групі проти 3,32 (2–8) дня у другій (p=0,941). Рівень ускладнень в обох групах був зіставним і не відрізнявся значуще (p=0,966). Зміна критичної частоти злиття мерехтінь (КЧЗМ) у першій групі становила 2,25 Гц, а у другій – 2,18 Гц (p=0,928). Відносна сила знизилась у досліджуваній групі на 5,96 %, а в контрольній – на 5,73 % (p=0,970). Різниця у показниках між групами була незначущою, крім часу операції. Зростання було незначним, що не може конкурувати із показниками окремої операції. Висновки. 1. Виконання симультанних лапароскопічних втручань розробленою технікою для лікування жовчнокамʼяної хвороби та поєднаної хірургічної гінекологічної патології не приводить до збільшення тривалості лікування у стаціонарі, збільшення кількості ускладнень, фізичної чи психологічної втоми хірургів. 2. Збільшення тривалості операції не було критичним і не може конкурувати в часі з однією окремою операцією для цієї патології. 3. Симультанні лапароскопічні операції є оптимальними для хворих із поєднаною ЖКХ та ГП, а техніка, розроблена на базі ВІМДЛ ВОКЛ, є оптимальним вибором для виконання таких операцій

Симультанні лапароскопічні операційні втручання у хворих із комбінованою патологією органів черевної порожнини

The paper presents an analysis of the results of surgical treatment of patients with concomitant surgical pathology, which comprised 108 (33 %) of the total number of patients. Laparoscopic cruroplasty with Tupe fundoplication and transabdominal alorhernioplasty (TAPP) were conducted for patients with hital hernia and inguinal hernia, laparoscopic cruroplasty with Tupe fundoplication and herniotomy with Meyo plastic were carried for patients with hiatal hernia and umbilical hernia, laparoscopic cruroplasty with Tupe fundoplication and laparoscopic cholecystectomy were conducted for patients with hiatal hernia and gallstone disease.В работе представлен анализ результатов хирургического лечения больных с сопутствующей хирургической патологией, которая составляла 108 (33%) от общего числа больных. Больным с ГПОД и паховой грыжей выполнено лапароскопическую крурорафию с фундопликацией по Тупэ и трансабдоминальную аллогерниопластику, больным с ГСОД и пупочной грыжей выполнено лапароскопическую крурорафию с фундопликацией по Тупэ и грыжесичение с пластикой по Мейо, больным с ГПОД и ЖКБ выполнено лапароскопическую крурорафию с фундопликацией по Тупэ и лапароскопическую холецистэктомию.У статті представлено аналіз результатів хірургічного лікування хворих із супутньою хірургічною патологією, яка складала 108 (33 %) від загального числа хворих. Хворим із грижею стравохідного отвору діафрагми та пахвинною грижею проведено лапароскопічну крурорафію з фундоплікацією за Тупе і трансабдомінальну алогерніопластику; хворим із грижею стравохідного отвору діафрагми та пупковою грижею проведено лапароскопічну крурорафію з фундоплікацією за Тупе і грижосічення з пластикою за Мейо; хворим із грижею стравохідного отвору та жовчнокам’яною хворобою проведено лапароскопічну крурорафію з фундоплікацією за Тупе і лапароскопічну холецистектомію

ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ СИМУЛЬТАННИХ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ АЛОГЕРНІОПЛАСТИКИ ТА ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ

SUMMARY. The prevalence of calculous cholecystitis and inguinal hernia reaches significant levels. Gallstone disease affects up to 20 % of the world's adult population, and inguinal hernia occurs in 30 % of the population during lifetime. The combination of these pathologies isn’t uncommon, so the methods of parallel treatment are relevant. The aim – to study the consequences of using the developed technique of simultaneous laparoscopic operations; evaluate the results of treatment of gallstone disease and inguinal hernia and their combination; analyze and compare the main indicators of efficiency and safety of own technique with classical techniques of cholecystectomy and alohernioplasty. Material and Methods. From 2013 to 2019, 190 patients with combined gallstone disease and inguinal hernia were treated, 19 of them with bilateral. The operations were performed using our own technique of simultaneous operations (group 1). Also, 312 patients with gallstone disease only were treated using standard “French technique” (group 2) and 237 patients with inguinal hernia only, 33 of them with bilateral, using standard transabdominal preperetonial technique (group 3). The assessment was performed by analyzing and comparing the duration of treatment, duration of surgery, serum creatinine concentration, glycemia, blood pressure. Shapiro-Wilk statistical methods, Mann-Whitney criteria or U-test were used. Results. The duration of the operation was (58.24±5.74) minutes in group 1 against (41.8±4.66) minutes in group 2 and (39.62±5.13) minutes in group 3, and did not exceed 2 hours in any of the groups; serum creatinine concentration did not exceed the permissible 2 mg/dl in any of the cases and differed slightly (p=0.937/p=0.922), normalized in the period 6–12 hours; glycemia also had no differences between groups and returned to normal at the time of recovery of oral nutrition (p=0.822/p=0.954); AP was kept in notmotonia and the difference between intraoperative parameters in both groups was insignificant (p=0.912/p=0.874); the length of stay did not differ between groups (p=0.784/p=0.861) and was 3.55 days for the first and 3.51 for the second and 3.43 for the third group. Conclusions. The technique developed in Volyn Regional Clinical Hospital is not inferior in efficiency and safety to the “French” technique of cholecystectomy, and allows simultaneous surgical treatment of cholecystitis and inguinal hernia (including bilateral) at the same time. The use of this technique is justified and appropriate.РЕЗЮМЕ. Распространенность калькулезного холецистита и паховой грыжи достигает значительного уровня. Желчнокаменная болезнь поражает до 20 % взрослого населения мира, а паховая грыжа встречается у 30 % населения в течение жизни. Сочетание этих патологий не редкость, поэтому методы параллельного лечения актуальны. Цель – исследовать последствия использования разработанной техники симультанных лапароскопических операций. Оценить результаты лечения желчнокаменной болезни, паховой грыжи и их сочетания. Проанализировать и сравнить основные показатели эффективности и безопасности собственной техники с классическими техниками холецистэктомии и аллогерниопластики. Материал и методы. С 2013 по 2019 год пролечено 190 пациентов с сочетанной желчнокаменной болезнью и паховой грыжей, из них 19 с двусторонней. Операции выполняли используя собственную технику симультанных операций (группа 1). Также пролечено 312 пациентов с только ЖКБ с использованием стандартной «французской техники» (группа 2) и 237 пациентов с только паховой грыжей, из них 33 с двусторонней, используя стандартную трансабдоминальную преперитонеальную технику (группа 3). Оценка осуществлена путем анализа и сопоставления показателей срока лечения, продолжительности операции, концентрации креатинина сыворотки крови, гликемии, артериального давления. Использовали статистические методы Шапиро – Уилка, критерии Манна  – Уитни или U-критерий. Результаты. Продолжительность операции составила (58,24±5,74) мин. в первой группе против (41,8± 4,66) мин. во второй и (39,62±5,13) мин. в третьей, и не превышала 2-х часов ни в одной из групп; концентрация креатинина сыворотки крови не превышала допустимые 2 мг/дл ни в одном из случаев и отличалась незначительно (p=0,937/p=0,922), нормализовалась в период 6–12 ч; гликемия также не имела различий между группами и возвращалась к норме в срок восстановления перорального питания (p=0,822/p=0,954) АД удерживалось в пределах нормотонии и разница между интраоперационными показателями в обеих группах была несущественной (p=0,912/p=0,874), продолжительность стационарного пребывания не различалась между группами (p=0,784/p=0,861) и составляла 3,55 дня для первой, 3,51 дня для второй и 3,43 дня для третьей групп. Выводы. Техника, разработанная на базе ОИМДЛ ВОКБ, не уступает по показателям эффективности и безопасности «французской» технике холецистэктомии, и позволяет выполнять симультанное операционное лечение холецистита и паховой грыжи (включая двустороннюю) одномоментно. Использование этой техники является оправданным и целесообразным.РЕЗЮМЕ. Поширеність калькульозного холециститу та пахової грижі досягає значних показників. Жовчнокам’яна хвороба вражає до 20 % дорослого населення світу, а пахова грижа виникає протягом життя у 30 % населення. Поєднання цих патологій не є рідкістю, отже методи паралельного лікування є актуальними. Мета – дослідити наслідки використання розробленої техніки симультанних лапароскопічних операцій. Оцінити результати лікування жовчнокам’яної хвороби та пахової грижі й їх поєднання. Проаналізувати і порівняти основні показники ефективності та безпеки власної техніки з класичними техніками холецистектомії й алогерніопластики. Матеріал і методи. З 2013 по 2019 рік проліковано 190 пацієнтів із поєднаною жовчнокам’яною хворобою та паховою грижею, з них 19 з двосторонньою. Операції виконували з використанням власної техніки симультанних операцій (група 1). Також проліковано 312 пацієнтів із лише ЖКХ з використанням стандартної «французької техніки» (група 2) та 237 пацієнтів із лише паховою грижею, з них 33 з двосторонньою, з використанням стандартної трансабдомінальної преперитонеальної техніки (група 3). Оцінку здійснювали шляхом аналізу і зіставлення показників терміну лікування, тривалості операції, концентрації креатиніну сироватки крові, глікемії, артеріального тиску. Використовували статистичні методи Шапіро – Уілка, критерії Манна – Уітні чи U-критерій. Результати. Тривалість операції склала (58,24±5,74) хв у першій групі проти (41,8±4,66) хв у другій та (39,62±5,13) хв у третій та не перевищувала 2-х годин у жодній з груп; концентрація креатиніну сироватки крові не перевищувала допустимі 2 мг/дл у жодному з випадків та відрізнялась незначуще (p=0,937/p=0,922), нормалізувалась у період 6–12 год; глікемія також не мала відмінностей між групами та поверталась до норми у термін відновлення перорального живлення (p=0,822/p=0,954); АТ утримувався у межах нормотонії, різниця між інтраопераційними показниками в обох групах була несуттєвою (p=0,912/p=0,874); тривалість стаціонарного перебування не різнилась між групами (p=0,784/p=0,861) і складала 3,55 дня для першої, 3,51 дня для другої та 3,43 дня для третьої груп. Висновки. Техніка, розроблена на базі ВІМДЛ ВОКЛ, не поступається за показниками ефективності та безпеки «французькій» техніці холецистектомії та дозволяє виконувати симультанне операційне лікування холециститу та пахової грижі (включаючи двосторонню) одномоментно. Використання цієї техніки є виправданим та доцільним

Порівняльна оцінка ефективності розробленого одномоментного лапароскопічного лікування жовчнокам’яної хвороби та супутньої хірургічної патології

The aim of the work: to find out the most effective visualization technique for performing laparoscopic surgical treatment of gallstone disease and collateral surgical pathology Materials and methods. A retrospective analysis of 411 patients with gallstone disease and collateral surgical pathology. For processing the statistic data zero hypothesis was used. For comparing visualization zone was measured. French and proper methods of performing cholecystectomy were compared. Results and Discussion. According to research results middle marginal definition of visualization area in proper method of performing simultaneous operations was (15.24±3.76)cm2  , which is more on 62.6 % in compared French method – (9.54±2.27) cm2 (р=0.715). If 0 о  laparoscope was used, approximation distance was (3.81±0.52) cm in proper method, which is more on  10.5 % comparing to the same index in French method (3.41±0.478) cm (р=0.295). If 30 о laparoscope was used, approximation distance was (3.64±0.36) cm in proper method, which is more on 9.12 % comparing to the same index in French method – (3.34±0.728) cm (р<0.001).Цель работы: опредилить максимально эффективную технологию визуализации для лапароскопического операционного лечения желчекаменной болезни (ЖКБ) и сопутствующей хирургической патологии. Материалы и методы. Использовали сатистические данные лечения 411 больных ЖКБ и сопутствующей хирургической патологией. Для обработки статистики использовались методы с нулевой гипотезой. Для сравнения измеряли зону визуализации. Для сравнения использовали собственный метод и французкий метод выполнения лапароскопической холецистектомии. Результаты исследований та их обсуждение. О результатами исследований установлено среднее маргинальное значение площади зоны визуализации при собственном методе симультанных операционных вмешательств, а именно (15,24±3,76) см2, что больше на 62,6 % за соответствующий показатель у французкого способа – (9,54±2,27) см2 (р=0,715); при использовании лапароскопа с углом наблюдения 0 о расстояние приближения лапароскопа при собственном методе доступа в среднем становит (3,81±0,52) см и больше 10,5 % в сравнении со середним значением исследуемого параметра при французком способе (3,41±0,478) см (р=0,295); при использовании лапароскопа с углом наблюдения 30 о расстояние приближения лапароскопа при собственном методе доступа в среднем становит (3,64±0,36) см и больше на 9,12 % в сравнении со середним значением исследуемого параметра при французком способе – (3,34±0,728) см (р<0,001).Мета роботи: визначити максимально ефективну технологію візуалізації при виконанні лапароскопічного операційного лікування жовчнокам’яної хвороби та супутньої хірургічної патології. Матеріали і методи. Використано статистичні дані щодо лікування 411 хворих із ЖКХ та супутньою хірургічною патологією. Для обробки статистики використовували методи з нульовою гіпотезою. Для порівняння визначали зону візуалізації. Для порівняння взято власний метод і французький метод виконання лапароскопічної холецистектомії. Результати досліджень та їх обговорення. За результатами дослідження встановлено, що оцінене маргінальне середнє значення площі зони візуалізації при власному способі симультанних операційних втручань становить (15,24±3,76) см2 і більше на 62,6 % від відповідного показника французького способу – (9,54±2,27) см2 (р=0,715); при застосуванні лапароскопа з кутом спостереження 0 о відстань наближення лапароскопа при власному способі доступу в середньому становить (3,81±0,52) см і більше на 10,5 % порівняно з середнім значенням досліджуваного параметра при французькому способі (3,41±0,478) см (р=0,295); при застосуванні лапароскопа з кутом спостереження 30 о відстань наближення лапароскопа при власному способі доступу в середньому становить (3,64±0,36) см і більше на 9,12 % порівняно з показником французького способу – (3,34±0,728) см (р<0,001)

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ХВОРИХ ІЗ КАЛЬКУЛЬОЗНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ ТА ХОЛЕДОХОЛІТІАЗОМ

Purpoe: to collect and calculate indicators of quality of life in postoperative patients with gallstones of gall bladder and common bile duct. To compare data from patients with open and laparoscopic treatment. To determine optimal way of treatment. Materials and Methods. For rating quality of life 36-Item Short-Form Health Status (SF-36) was used. The statistic was collected using retrospective analysis of worked out data in laparoscopic surgery unit in Volyn Regional State Hospital where patients underwent surgical treatment (2016–2018). There were 126 patients: 52 patients who underwent conventional surgical treatment (group I) and 74 who underwent laparoscopic treatment (group II). Results and Discussion. After analysis and summarization of statistics, it was noted that the pain syndrome in patients in group I was present only in the first 2 days, and on the second day after surgery was observed only during active movement. In group II, the pain lasted from 4 to 7 days. ERAS (Enhanced Recovery After Surgery) principles were used in both groups. Independent getting up of patients in group I was possible in (4.1±1.9) hours, in group II (19.7±3.3) hours after the operation was completed. Oral nutrition was resumed in patients in group I  after (14.7±3.1) hours, in group II after (25.9±5.5) hours after the operation was completed. Data on the well-being of operated patients are shown in graphs 1 and 2 for the groups respectively. Conclusions. Simultaneous laparoscopic operations for the treatment of cholecystitis and choledocholithiasis show high efficacy and safety. Feeling better, less pain and shoter recovery period give the patient physical relief, which guarantees both psychological comfort and rapid recovery of general well-being in the short term and in the long run after laparoscopic cholecystectomy and choledocholithotomy.Мета: визначити показники якості життя у післяопераційних хворих із конкрементами у жовчному міхурі та загальній жовчній протоці. Порівняти хворих, яким виконували лапароскопічну і відкриту операції. Знайти оптимальний шлях лікування. Матеріали і методи. Для оцінки якості життя використовували опитувальник 36-Item Short-Form Health Status (SF-36). Статистичні дані отримані шляхом ретроспективного аналізу даних, напрацьованих під час лікування хворих в умовах відділення інвазивних методів діагностики та лікування Волинської обласної клінічної лікарні в 2016–2018 рр., а саме: 126 пацієнтів (І група – 52 хворих групи відкритого операційного лікування; ІІ група – 74 хворих групи лапароскопічного лікування). Результати. Після аналізу і підведення статистики було відмічено, що больовий синдром у хворих з І групи був наявним лише в перші 2 дні, при чому на другий день після операції відзначався лише при активному русі. У ІІ групі больовий синдром тривав від 4 до 7 днів. В обох групах використовували принципи ERAS (Enhanced Recovery After Surgery). Самостійне вставання хворих у І групі було можливим через (4,1±1,9) год, у ІІ групі – (19,7±3,3) год після завершення операції. Пероральне харчування відновили у хворих в І групі через (14,7±3,1) год, у ІІ групі – (25,9±5,5) год після завершення операції. Дані про самопочуття прооперованих пацієнтів наведені на рисунках 1 і 2 для групи лапароскопічного лікування жовчнокам'яної хвороби і відкритого відповідно. Висновки. Симультанні лапароскопічні операції з приводу лікування холециститу та холедохолітіазу показують високу ефективність і безпеку. Краще самопочуття, менший больовий синдром і період відновлення сил надають хворому полегшення фізичне, що гарантує і психологічний комфорт та швидке відновлення загального самопочуття в короткі терміни, і в тривалій перспективі після лапароскопічної холецистектомії та холедохолітотомії

Оцінка доцільності симультанних лапароскопічних втручань при лікуванні жовчнокам’яної хвороби з хірургічною коморбідністю органів черевної порожнини

The aim of the work: to determine and evaluate the quality of medical care for patients with gallstone disease and comorbid surgical pathology, using modern scales of evaluation of the status for surgical patients to decide which strategy of treatment is the best for these patients. Materials and Methods. 410 patients who were treated surgically in Volyn Regional Clinical Hospital in the Department of Invasive Diagnosis and Treatment with combined pathology and 681 patients who were treated surgically with only one surgical pathology. Null hypothesis technique used, Pearson analysis, Tukey, Mann-Whitney. Results and Discussion. Simultaneous surgical treatment is more appropriate and better meets current standards of care. Patients' condition after surgery did not differ significantly in both groups. Also, there were no clinically significant difference in terms of recovery. Morbidity in both groups was null. Simultaneous operations haven’t shown up any rise of stress for patients’ body. There were no significant difference in glycaemia or any other objective data (laboratory data, or data of scales assessing the patients condition) in both groups of patients. There were no dramatical rising of the duration of operation and general anesthesia also this rising didn`t lead to bigger perioperative risks. The difference of intrahospital stay between both groups had no significant odds, and the difference was no more than one bed-day. Especially if compared with two different hospitalization for two different operations. The technique is effective and shows its advantages over conventional methods.Цель работы: определить и оценить качество оказания медицинской помощи больным с желчнокаменной болезнью и коморбидной хирургической патологией используя современные шкалы для оценки состояния хирургических больных. Определить оптимальную стратегию лечения для таких больных. Материалы и методы. На базе ВОКБ ОИМДЛ прооперированых 410 пациентов с сочетанной патологией и 681 прооперированных больных с только одной хирургической патологией органов брюшной полости. Использовали методику с нулевой гипотезой, анализ по Пирсону, Тюки, Манна–Уитни. Результаты исследований и их обсуждение. Симультанное хирургическое лечение более целесообразно и лучше соответствует современным стандартам оказания медицинской помощи. Состояние пациентов после операций не отличаеться в обеих группах значимо. Не было клинически значимой разницы в сроках лечения. Уровень послеоперационных осложнений не отличался у обеих групп. Морбидность в обеих группах также была нулевой. Симультанные операции не показали повышения стрессовости для организма. Гликемия или другие объективные показатели (лабораторные данные или показатели шкал для оценки состояния пациента) у больных обеих групп не имели значительных отличий. Продолжительность операций и наркоза выросли, но это не несло повышения анестезиологических рисков. Также продолжительность госпитализации не повысилась значительно, а разница не превышала одного койко-дня. Если сравнивать с двумя госпитализациями для двух операций, то преимущество очевидно. Методика эффективна и показывает свои преимущества над конвенционными методами.Мета роботи: визначити та оцінити якість надання медичної допомоги хворим з жовчнокам’яною хворобою і коморбідною хірургічною патологією, використовуючи сучасні шкали для оцінки стану хірургічних хворих. Визначити оптимальну стратегію лікування для таких пацієнтів. Матеріали і методи. На базі ВОКЛ ВІМДЛ проліковано 410 пацієнтів з поєднаною патологією, одна з яких хронічний калькульозний холецистит і 681 хворий з прооперованою лише однією хірургічною патологією органів черевної порожнини. Використано методику з нульовою гіпотезою, аналіз за Пірсоном, Тюкі, Манна–Уїтні. Результати досліджень та їх обговорення. Симультанне хірургічне лікування більш доцільне і краще відповідає сучасним стандартам надання медичної допомоги. Стан пацієнтів після операцій значуще не відрізнявся в обох групах. Не було клінічно значущої різниці у термінах видужання. Рівень післяопераційних ускладнень у обох групах не відрізнявся. Морбідність у обох групах дорівнювала нулю. Симультанні операції не показали підвищення стресовості для організму пацієнта. Глікемія чи інші об’єктивні показники (лабораторні дані чи показники шкал для оцінки стану пацієнта) у хворих обох груп не мала значущих відхилень. Тривалість операцій і наркозу зросли, але це не спричинило збільшення анестезіологічних ризиків. Також тривалість госпіталізації значуще не зросла, а різниця не перевищила одного ліжко-дня. Якщо порівнювати з двома госпіталізаціями для двох операційних втручань, то перевага очевидна. Методика ефективна і показує свої переваги над конвенційними методами